Розділ «АВТОРИТАРИТЕТ»

ніби передвиборчі плакати.

що лишається після розлуки –

короткі телефонні гудки.

годуєш криком серце з руки

яке боязко визирати з собачої будки.

я дала тріщину разом зі склянкою.

розлилася і проросла в паркет.

зате, доступною і п’янкою

я не буду для кожного, як супермаркет.

навчуся переживати без нього ніч.

гроза вирівнює зім’яту постіль. стихає.

я обіцяю лишатись. відсьогодні

настільки собою, наскільки дихаю.

океанотроща у парку 

дотепер:

я тебе ніколи не забороняти.

віднині:

ти мене ніколи не дихати. я тобою ніде присутня.

бо ось – твої слова болючі, оскільки падають.

ніби велосипед, на якому я їхала,