Розділ «ПАРОДІЇ ЕПІГРАМИ»

Там жіночки й діди — всі хочуть жити...

Ні! Все-таки верніть хати назад!

Павло Стороженко

ЯК ПИСАТИ СЦЕНАРІЙ МУЛЬТФІЛЬМУ-КАЗКИ

Врешті будь-яка казка придатна для мультиплікації. На те й фольклор. У ньому все випробувано віками, все з багаторазовим запасом міцності. Отож, екранізацією більше, екранізацією менше — це на казці не позначиться.

Ось, приміром, казка про Івасика-Телесика. На сьогодні можна впевнено сказати, що Івасик — пізній син підстаркуватих батьків. Вони нічого не жаліли для єдиної дитини, Івасик ріс пустуном і певною мірою розбещеним хлопчиком.

Івасик, по-вуличному Довготелесик, цілими днями мотається на човні тихими плесами, лякаючи рибу і рибалок. Громадськість гнівно його осуджує (крупним планом). Навколо Івасика-Довготелесика і його човна гуртується компанія підлітків, які ще не вирішили, куди спрямувати своє молоде завзяття та невичерпні запаси енергії. Всі вони у джинсах. Так треба. Без джинсів не можна, не сучасно. Якісь там шаровари, штани з очкурцем — релікт на грані з елементарним несмаком.

Мати Довготелесика безмежно кохає свою дитину. Але це любов некритична, незріла. Мати не помічає, що її синок погано кермує човном, бо прогулював уроки з автосправи, не збирається кидати палити, бо не читав про шкідливість тютюну, тягнеться до браконьєрів, бо живе застарілими уявленнями про невичерпні можливості природи.

Материнські почуття виливаються в дуже суб'єктивній пісні. Всі дійові особи повинні проспівати бодай по одній пісні. Тут головне — ритм, а мелодія, слова — то справа десята.

За піснею мами можна ставити пісню рибінспектора Змійченка (в казці йому відповідає персонаж Відьми). В ній має відчуватися широка історико-географічна перспектива і наполегливість у виконанні службових обов'язків.

Івасик-Довготелесик остаточно потрапляє під вплив браконьєрів і разом з ними не чекає ласки від природи.

І тоді рибінспектор записує на магнітофонну плівку пісню Івасикової матері і прокручує її в квадраті, де хлопець винищує рибні запаси. Івасик, гадаючи, що прийшла мати і принесла йому сигарети «Мальборо», випливає на чисту воду просто в руки рибінспектора.

Вдома у Змійченка (куди Івасика запросили для складання протоколу) він знайомиться з Ладою, дочкою рибінспектора, студенткою біологічного факультету. В процесі складання протоколу вона знайомить Івасика з новітніми досягненнями в галузі охорони природи, розкриває йому очі на шкідливість куріння і на красу навколишнього середовища, подає статистику винищення річкової риби. Івасик плаче, повторюючи:

— Альбурнус, альбурнус! (Латиною — тюлька).

Між ними накреслюється лірична лінія, яка дедалі глибшає.

Лада — струнка, висока, видно з усього, добра спортсменка. В джинсах.

Івасик виправляється, дарує моторного човна інспекції (все одно б конфіскували!) і записується в Добровільне товариство охорони природи.

В останніх кадрах мультфільму рибінспектор Змійченко, його дочка Лада та Івасик сидять на березі річки і зустрічають ранкову зорю. Без вудок. На Івасиковому човні свіжий напис «Рибінспекція». Над річкою лине спів трьох природолюбів.

Фільм треба закінчити весіллям Івасика-Довготелесика і Лади Змійченко. Крики: «Гірко! Гірко!»— тут цілком виправдані.

Юрій Шаніїї