Не встиг я рота розтулити, як він квапливо додав:
— Те саме стосується кіно і книжок.
— То як же тебе карати? — спитав я.
— Як мене карати? — задумливо перепитав він, тицяючи кульковою ручкою в улюблений мамин кактус.— Я погортаю підшивку журналу «Сім'я і школа», здається, щось з цього приводу там було.
Михайло Прудник
МАСОВИЙ ТИРАЖ
— І це все гуморески? — перелякано глянув поверх кулярів редактор відділу прози Ірій Йосипович Круподеря, коли гуморист Антось Остюк поставив на його стіл два грушоподібних портфелі з рукописом нової збірки.
— Гуморески! — гепнувся на стілець захеканий Остюк.— Вагомий доробок — аж руки болять. І мушу зауважити — речі на рівні класиків.
— У нас тепер усі пишуть на рівні класиків,— не міг відвести погляду від портфелів Круподеря.— Усі Марки Твени й Гоголі. А хто вас читає від палітурки до палітурки? Тільки редактор.
— Чому ж, жінка прочитала, родичі,— заперечив Остюк.— Реготали до кольок в животі.
— Ага. «До кольок». Попередні ваші книжки скільки лежали на полицях магазинів?
— Це ще ні про що не свідчить! — образився Антось.— Он Гоголь, було, увесь тираж своєї першої книжки скупив. А потім які геніальні речі написав! А у мене... Ну, не буду нав'язувати свою думку. Гадаю, що з усього цього,— Остюк кивнув на два грушоподібні портфелі,— можна буде вибрати на збірку. Тут лише зміст займає два друкованих аркуші.
У редактора відділу прози полізли на лоб окуляри.
— Добре! Залишайте. Подивимося,— нарешті оговтався він.
З того дня гуморист ходив у видавництво як на роботу.
— Ну як, прочитали? — щоразу цікавився він у Круподері.— А то в мене ще на один портфель зібралося. Якщо треба — можу принести.
— Поки що не треба! Не треба! Чуєте, не треба! — гарячково махав руками редактор.
Прочитавши один портфель Остюкових гуморесок, він змарнів, втратив апетит, став похмурим і непривітним.
— Треба брати відпустку і їхати у будинок відпочинку,— вирішив Круподеря.— Бо цей Остюк зовсім мене замучить.
...Два дні редактор відділу прози насолоджувався плескотом хвиль, шелестом трав, співом пташок... А на третій — у будинок відпочинку прибув Остюк з величезним портфелем, у якому були тільки пантофлі і другий примірник рукопису.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 134. Приємного читання.