Літо без осені: Лірика
Свекруха
Кляла мене і лаяла.
Бувало, задарма.
Я і тепер пригадую
Розгнівані слова:
«Невмивана! Нечесана!
Погана із лиця!
Бодай тобі невесело
До самого кінця!»
В кінці прокльонів плакала.
А я собі сміюсь.
Як верби понад кладкою,
В зажурі не хилюсь.
Була я наче вишенька
У білому цвіту.
Ой горенько!
Ой лишенько!
Напали не на ту!
Свекруха знову лається.
Пускає словом дим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 16. Приємного читання.