Ніхто чужий нас не осудить,
Ніхто найближчий не спасе:
Любов’ю скараних — не судять,
Образ — не кидають в лице.
Мовчать серця у тихій змові.
Слова про спокій — не мої.
Пливе, пливе без весел човен
По течії, по течії…
«Ти прости за довірливе слово»
* * *
Ти прости за довірливе слово.
За поспішливий докір прости.
На могилу моєї любові
Свіжі квіти не треба нести.
Забувай, якщо можеш забути.
Коли вмієш — без мене живи.
Я з тобою самотня, по суті,
Як осінній листок на траві.
Хоч летів — але простір не зміряв.
Хоч упав — а землі не спасе.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 13. Приємного читання.