TextBook Я плачу́, а не пла́чу
За свою незалежність.
Літо без осені
Літо — без осені,
Радість — без суму.
Хто тебе, щастя, людям придумав?
Сонцем ціловане, в білому світі,
Спершу ти наміри мало нехитрі:
Там, де квітуче кінчалося літо,
Ти намагалося землю нагріти.
В час, коли мрія лишала людину,
Ти нахиляло обрії сині.
Світ все багатшав. Роки минали.
Люди для себе щастя шукали.
З доброго дива, з власної волі
Стало залежним щастя від долі.
Щастя ночами кожному снилось.
Щастя щасливим бути втомилось.
Так й по сьогодні: просять і просять,
Хто — тільки шепче,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 19. Приємного читання.