Літо без осені: Лірика
Що й вона без Адама живе?
Ні на кого жалітись не маю.
Попри всі каяття, забуття
Там, за раєм, позиченим раєм,
Непозичена віра в життя.
Не знаю…
Не знаю: банально чи сміло
Звучать ці одверті рядки —
«Я буду любить твоє тіло
Так просто, як люблять жінки».
Не кожен, хто щастям голодний,
У власної долі жебрак.
За правом життя і природи
Цілунки солодкі на смак.
Бажання на грами не важать.
Бажання, як небо, — земне.
І хто мені, мудрий, підкаже,
Коли моя юність мине?
Тоді, як об’явиться осінь
І листя надій опаде?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Прийди в мій дім“ на сторінці 9. Приємного читання.