Не було відповіді.
— Звідкіля ти?
Лугай тільки раменами повів, не відповідаючи.
— Поїдеш із нами!
Але, на велике здивування отамана й усього гурту козаків, Лугай підніс голову та поглянув на козака, що над ним нахилився.
— Не можу.
— Чому?
— Тому, що мій пан послав мене у Брацлав.
— Хто твій пан?
— Воєвода.
— Що за воєвода?
— Кисіль.
— Чого у Брацлав?
— Щоб знайти там полковника Нечая і його кулею, або ножем, кулею або ножем, кулею або ножем...
— Що він верзе?
— Блудить — відізвався хтось. — Із розуму зійшов.
— І хутір мені дарував за будинським лісом, і з панщини обіцяв звільнити, і гроші дав. Ось вони!
— Закривавленою рукою сягнув за пазуху й витяг гаманець, туго виповнений мідяками.
Молодий отаман глянув на товаришів і спитав:
— Так що ж, панове товариство? Повісити його тут, чи післати до сотні?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай. Том 2» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „На темних стежках“ на сторінці 8. Приємного читання.