I застигли враз важеннi козацькi кулаки, вже занесенi над тонзуристими головами братiв-домiнiканiв.
- А налийте ж їм ще оковитої, та вип'ємо з ними за добре людське серце, що дарує милiсть i любов ближньому своєму. Чи не так говорив святий Домiнiк? - схилився Тимоха Смiян до скоцюрблених на землi братiв-домiнiканiв.
- Iстинно так,- хитнув головою брат Бонiфацiй Пантофля. Брат Iгнацiй Гусаковський, блiдий, як сметана, тiльки мовчки смикнувся, не в змозi вiд переляку розтулити рота.
Лукаво перезирнувся Тимоха Смiян з козаками, пiдморгнув їм, i полилася сиза каламуть у пузатенькi чарочки братiв-домiнiканiв. Поналивали козаки й свої чарки.
- Ну ж, будьмо та людей не гудьмо! - виголосив Тимоха Смiян, пiдносячи вгору чарку.
Тремтячими руками ледве донесли брати-домiнiкани горiлку до ротiв. I одразу ж потяглися ложками до кулешу.
- Е, нi! - вигукнув Тимоха Смiян.- Пiсля першої тiльки наймити закусують. Наливаймо зиову!
- Iстинно так! - знову хитнув головою брат Пантофля. I знову мовчки смикнувся брат Гусаковський, ще й не прийшовши до тями.
- Ну, будьмо!
Посоловiли очi в братiв. I вже минув отой смертельний переляк. I вже знову повернувся до них дар мови, i, хоч язики в них заплiталися так, що ледве ворушилися в ротах, вони спромоглися вже па розмову.
- Ба-ба-блажен муж смирний та тихий,- пiднявши догори палець, пробелькотiв брат Iгнацiй.- Не бунтуйте i блаженнi будете.
- I-iк-iстинно та-ак! - гикнувши, пiдтвердив брат Бонiфацiй.
- Тестемонiум паупертатiс, як ви кажете,- усмiхнувся Тимоха Смiян, Видно було, що й на латинi вiн добре знався.
- Га? - смiшно вирячився зовсiм уже косими очима брат Iгнацiй.
- Хи-хи-хи! - дрiбно засмiявся брат Бонiфацiй, трясучи своїми одвислими щоками.- Брат Iгнацiй натестемонився до... чортикiв. Хи-хи-хи-хи-хи-хи!..
До брата Бонiфацiя враз несподiвано повернулася спритнiсть, вiн усунув братовi Iгнацiю руку в кишеню i вихопив звiдти гаманець:
- А це що таке, брате? Чиї це грошики, я вас питаю?
- Як ви смiєте, брате, лазити по чужих кишенях?! - як гусак, витягнув шию брат Iгнацiй.- Ви, брате, свиня!
- Це не я, а ви, брате, свиня! - вирячив банькатi очi брат Бонiфацiй.Свиня i злодiй. Бо то ж гаманець брата Амброзiя, що пропав у нього сьогоднi вранцi.
- Це мiй гаманець! У мене завжди був точно такий, як у брата Амброзiя! Це можуть засвiдчити усi брати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «В Країні Сонячних Зайчиків » автора Нестайко В.З. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 91. Приємного читання.