— «Умовиводи»!
Та героїв наших зовсім не цікавили вже ні Бобешко, ні Бобинець. Вони дивилися на Тайфун Марусю, яка сиділа з Васею проти них.
А він їй щось шепотів, шепотів, шепотів. Гаряче, пристрасно, переконливо...
Вона слухала і мовчала.
І як би здивувалися хлопці, коли б дізналися, що то ж ся допоміг Тайфун Марусі звечора прорвати оту її за-, щоб вони могли спокійно поїхати до міста за пода-ками для діда Коцюби.
Але вони так ніколи й не дізнаються про те. Тайфун Маруся враз підвела очі на хлопців, усміхнула-й підморгнула їм.
І кожен з трьох вирішив, що вона усміхнулася й підморгнула саме йому.
І всі троє були щасливі... Хтось легенько торкнув Сашка Цигана за лікоть. Сашко -обернувся.
Ззаду стояв Бровко. Стояв і докірливо дивився такими розумними, такими щирими, такими відданими очима... «Хлопці, а я?.. Про мене ви забули...» Сашко Циган штовхнув ліктем Журавля. Журавель теж обернувся, усе зрозумів, посунувся. І Бровко обережно по- клав передні лапи на лавку між ними — ніхто й не помітив. Звичайно, собакам не можна до людських столів. Але ж то був не собака, то ж був Бровко...
Циган нищечком поцупив з тарілки добрячий шмат ков-баси і простягнув Бровкові. Бровко вдячно, самими губами (знає, як поводитися за святковим столом) узяв ковбасу, проковтнув, потім підвів голову і лизнув Сашка Цигана -біля вуха,— наче щось шепнув... І раптом...
Чи то справді Бровко йому нашептав, чи з іншої якоїсь , але Сашко Циган раптом як затягне тонким го-на повні груди пісню з весільного репертуару:
Чоботи, чоботи ви мої, Наробили клопоту ви мені...
Увесь довжелезний стіл аж вибухнув реготом. Так це було
сподівано і кумедно.
І голова колгоспу Максим Богданович, сміючись, ураз під-опив пісню своїм могутнім, як виявилося, баритоном. А за
їм і Сергій тенором, і дід Коцюба хриплуватим баском,
а там і увесь стіл... Та так гучно ушкварили, що в гаю посипалося з дерев
листя.
Співуче у нас село. Тільки зачепи — і вже співають і ви-водити можуть аж до ранку.
Найбільше заливалася, розсипаючи дзвінкі трелі, Тайфун
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чудеса в Гарбузянах» автора Нестайко В.З. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 102. Приємного читання.