— Чого?
— Ос треба наловити!
— Де ж ти їх наловиш?
— Зараз побачиш, — схопився Микола.
Узяв з буфета тарілку, налив у неї трохи меду, відчинив вікно, виставив на підвіконня.
Не встигли хлопці допити молоко, як тарілку вже обсів цілий рій ос.
— Значить, так, — підвівся з-за столу Микола. — Я накриватиму їх стаканом, а ти банку держатимеш, — показав на краєчок підвіконня. — Підсуну стакан, струшу осу — зразу затуляй її кришкою, щоб не вилетіла. Зрозумів?
— Зрозумів.
— Бери он банку. Та не ту… З кришкою. Наловили ос десятків зо три.
— Досить, — сказав Микола. — Нехай посидять у банці до завтра.
— Не помруть з голоду?
— Ось я їх погодую.
Відкрив трохи банку, щоб накрапати в неї меду, і оса так боляче вжалила в руку, що мало усіх не випустив.
В цей час рипнули двері, в хату зайшла мати. Побачила банку з осами, запитала:
— Навіщо вони вам? Вулика осиного надумали собі завести, чи що?
— Та-а… В школу треба… — ухилився від пояснень Микола. — Сашко, візьми з собою їх. Завтра віднесемо.
— Не подохли? — спитав уранці Микола, як тільки переступив поріг Сашкової хати.
— Бачиш, як працюють, — підняв зі столу банку Сашко.
— Я ж казав… Давай мені її в сумку.
— Ого, як у тебе спухла рука! Як пампушка, — помітив Сашко. — Не болить?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Борис Комар. Вибрані твори [У 2 т.; Т.1]» автора Комар Б.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДИВАКИ Повість“ на сторінці 36. Приємного читання.
TextBook