З вікон віяло осінньою прохолодою. Пізні квіти на клумбах і трава в газонах були вкриті щедрою ранковою росою.
В місті сталися помітні зміни. Воно аж кишіло солдатами розгромлених на фронті підрозділів і частин, які наново формувалися тут; школи, кінотеатри, готелі були зайняті військовими. Ні за які гроші не можна було дістати масла, цукру або натурального кофе. Німецькі банкноти втратили всяку ціну, і городяни вдавалися до мінових операцій. На чорному ринку, вже не соромлячись, відкрито пропонували будь-яку іноземну валюту.
Випивши склянку кофе і майже не доторкнувшись до їжі, Юргенс прийняв Долінгера.
Вимогливий спеціаліст, який добре знає свою справу, Долінгер схвально відізвався про своїх учнів – Ожогіна і Грязнова.
Юргенс уважно слухав його, зрідка дмухаючи на палець.
– Самостійно зможуть працювати? – запитав він.
– Без усякого сумніву, – запевнив Долінгер.
– А якщо пошлемо без техніки?
Долінгер посміхнувся:
– Вони зараз тримають зі мною зв’язок на рації, зібраній ними самими, без моєї допомоги.
– Гаразд… Що у гас до мене?
– Я вже якось доповідав вам, що у господаря будинку, де живуть Ожогін і Грязнов, чорноробом працює військовополонений, якийсь Алім Ризаматов. Ви тоді не заперечували проти зближення з ним. Учора мені Ожогін розповів, що зближення між ними досягнуто. Ожогін вважає, що Ризаматов, маючи зв’язки в Узбекистані, може принести нам деяку користь.
Он як! Ці росіяни – недурні хлопці. Юргенс і сам думав про можливість використати цього узбека.
– Все зрозуміло, – перебив він Долінгера – Зробіть так, щоб непомітно для господаря будинку Ожогін привів до мене цього Ризаматова. А взагалі цих росіян треба днями відрядити до оперативного центра – нехай добре потренуються місяців зо два.
Коли смеркло, до кабінету Юргенса зайшли Ожогін і Ризаматов. Юргенс сидів у своєму кріслі з високою спинкою.
Він уважно подивився на молодого стрункого супутника Ожогіна і заговорив російською мовою.
– Скільки вам років?
Алім відповів.
– Коли і як ви потрапили в Німеччину?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Брянцев Г. Таємні стежки» автора Брянцев Г.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга“ на сторінці 33. Приємного читання.