Чорнобильська Мадонна (скорочено)

     У Мілані дипломатам роботи під зав'язку: щодня демонстранти закидають подвір'я консульства «імперії зла» капустою, тож треба її викидати.

     Радіація в сизій капусті,

     У цвітній, у петрушці, у моркві...

     І от «натреновані гуманісти прив'язали корову — помсту, чорно—білу тільну корову» до чорних ґрат біля консульства. Бідна тварина затято мукала, жахаючи усіх набряклим вим'ям. Вонажне знала, яку «благородну» місію виконує, їй просто було боляче, вона хотіла їсти і пити. Жінки наші і діти жаліли її, напували з відра, тож одного разу корова й призвела на світ теля:

     А потім взяла й отелилась, Спородила ловкеньке телятко. Чорно—білий бичок звівсь на ноги — Назвали його Чорнобилем. Дивилось теля на цей світ Дуже юно і незрозуміло.

     І тоді «соромно стало дорослим», вони відв'язали корову з телям і відправили на ферму.

     З доповідної скромного агента французької розвідки про поведінку поетів у Парижі

     Японський поет Хіро Сім цікавився дуже всім. Шанували його усі ми. Він приїхав із Хіросіми...

     Український поет Чорний

     Біль (скорочено: Чорнобиль) хотів на Набережній купити ікону. У них підлягає це під заборону.

     Але у нього не вистачило двох франків. Ікона була стара, хоть переправлена зовсім недавно у Париж.

     Переправили сюди її «христопродавці». Для них митниці —хлібодавці Тої Мадонни злякавсь Хіро Сім На лічильник Гейгера показував всім Казав що дуже вона дзвенить І втік від неї за мить.

     Не шукайте розділових знаків, у цій главі їх практично нема, це ніби просто зафіксовані дії окремих осіб, як було колись у літописах, де теж відсутні розділові знаки.

     Та повернімося до змісту доповідної записки. З неї видно, що український поет допитувався усе, звідки ікона, говорив, що вона з Полісся, що її вкрали — ту Мадонну. Студенти з Латинського кварталу не дуже розбиралися: для них Мадонна — секс—рок—зірка Луїза—Вероніка Чікконе. І вони волали з усіх сил. Агент зазначає:

     Дуже вони безсонні Провінційні Франсуа Війони

     Хоч записані в атеїсти А воюють чомусь за ікони...

     Фізики і лірики

     Так, колись затято велися суперечки між «фізиками» і «ліриками» — хто важливіший, хто корисніший, хто має рацію. І ось тепер поет розповідає читачеві:

     А ось фізик прибіг. Дивина для мене це мить. Яка ж я йому солом'яна оборона?! Шепоче він болісно: — Вона мені не простить... Не простить... Чорнобильська Мадонна...

     Хлопчина такий молодий. Благословенний вік. Під четвертим реактором — усмішка безборонна...