Чорнобильська Мадонна (скорочено)

     — Розумієте, донька у мене. Донечці — один рік.

     Може, простить вона — Чорнобильська Мадонна?!

     До поета на сповідь зболеною душею звертається фізик. Наука могутня, але людина є людина, їй замало лише науки. Дума просить істини, благає прощення:

     Дивилася Істина з вічної висоти,

     З—підпорного рушника — Чорнобильська наша Мадонна.

     Хрещатицька мадонна

     У юрмищі хрещатицького дня Ти боса йшла, ти, сива Катерина — Бунт Врубеля з кирилівського дна, Летюча йшла, жалуча і поривна.

     Такою побачив поету натовпі молоду жінку, що несла ляльку з лахміття, немов живу дитину. Очі її жагучі палали гнівом — це Чорнобиль не дав Гй стати матір'ю.

     Який напій ти в квітень той пила, Коли, заквітла сином, ти ходила, Від Ірода себе не вберегла — Тебе накрила та нечиста сила?! А хустка збилась так на голові. Що лисиною світиш, Божа Мати... Я босий слід твій бачу у траві, Який боюсь і подихом займати.

     Епілог

     Та стали хуртовини наступати,

     Та стали вдовиченків побивати:

     Що гіерва хуртовина

     Дома попалила,

     А друга хуртовина

     Скотину поморила,

     А третя хуртовина

     У полі й у домі

     Та хліб побила,

     А нічого в полі й у домі