Чорнобильська Мадонна (скорочено)

     Варіація на банальний київський сюжет, або ж Баба в целофані — наша мати

     Аж три епіграфи передують цій главі. Перший з них такий: «Корова — в багатьох старовинних і архаїчних релігіях символ плодючості, достатку і благоденства» (Міфи народів світу). Два інших взяті з «Вибуху» С. Йо-венко та В. Яворівського «Марія з полином у кінці століття».

     І де сосни, дощами спалені, Лізуть в очі лихою іржею — У якійсь несусвітній окалині Денно й нощно блукають душею. Тут і побачили з вертоліта щось дивне:

     — А це що таке, я тебе питаю?

     — Видно, з космосу щось занесло.

     — Целофан — як скафандр, метляється скраю...

     І лунають різні думки про те, звідки це взялося. Хто висловлювався за те, що то «пришельці із космосу», хто міркував, може, з НАТО? І от спустилися на землю і регочуть. Виявилося, що ті дві загадкові істоти — баба та її корова, дбайливо обгорнуті целофаном.

     А що вже корова — та теж в целофані,

     Як диво космічне, суне в тумані,

     Лиш роки пробились з накидки таки...

     І очі в накидці — якраз там, де очі,

     І отвір, щоб пастись, старій поторочі!

     А взута корова в старі кирзаки...

     Стали питатьу баби, чого це вона корову у чоботи взула.

     — А що радіація, Ви, мабуть, не чули?! — В синових чоботах взута корова — Нехай же пасеться і буде здорова,

     І бабі ще дасть до відра молока, Така запашна і молочна така.

     І на питання, чому це вона з усіма не поїхала, баба відповідає, що залишилася «синам на зло!».

     Вічна материнська елегія

     «Проходила по полю — Зелене зеленіє... Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє!

     П. Тичина «Скорбна мати»