Євшан-зілля

І кохання у серденьку?

Марна річ! Були і в тебе

Кобзарі — гудці народні, Що співали-віщували

Заповіти благородні,

А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги, В нас нема і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

Де ж того євшану взяти, Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить,—

Шлях у край свій повороту?!

1899 р.

Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!