Євшан-зілля

Під вагою самотини.

Зажурився, засмутився...

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче, бідний, та зітхає, 1 Євшан-зілля — різновид полину, що росте в південних степах; має сильний і відночас

ніжний, приємний запах.

Сну не знають його очі.

Ні від кого він не має

Ні утіхи, ні поради.

Світ увесь йому здається

Без краси і без принади.

Кличе він гудця2 до себе

І таку держить промову, Що мов кров'ю з його серця

Слово точиться по слову:

«Слухай, старче, ти шугаєш

Ясним соколом у хмарах, Сірим вовком в полі скачеш, Розумієшся на чарах.

Божий дар ти маєш з неба

Людям долю віщувати,

Словом, піснею своєю

Всіх до себе привертати.

Ти піди у землю Руську —