TextBook — Не обмивається! Поприкипало!
— А де ж пташеняточка?
— Відправив в зоосад!
— А що за пташки?
— Реготуни! Чайкиреготуни, поздихали б вони тобі.— Серед сусідів по квартирі бунт!
— Реготуни, кажеш?
— Реготуни!
— Я місяць з того реготу плакав! Поплач і ти! Для науки!
Цілий місяць професор з посемейством ходив до Тат'а банитись у ванні.
ЕпілогПташенята виросли і вибилися на справжніх дорослих морських птахів — чайокреготунів, що важно ходили серед численного птаства орнітологічного відділу столичного зоосаду.
І як колинебудь Тат, Мем і чарівна дівчинка, відвідуючи зоосад, підходили до ставка, де на березі гордо проходжалося водоплавне птаство, — чайкиреготуни махали крилами й реготалися:
— Хахахаха! Хахахаха!
Вони насміхалися з гідроорнітологічного посемейства, пригадуючи свою подоріж од Азовського моря до столиці…
ПіслясловоА де ж роман, що його автор обіцяв у вступі? Слухайте:
Чайка-реготун, «вона», полюбила чайку-реготуна, «його». Чарівна дівчинка виросла і, мріючи про генерал-лейтенанта, покохала лейтенанта. Тат і Мем — посивіли.
Вони часто й густо згадували свою молодість, свої гідроорнітологічні і мисливські експедиції і зморшки на їхніх лицях розгладжувалися.
Мем, дивлячись повним любові поглядом на Тат'а, ніжно говорила:
— Дорогенький мій! А чому ж ти не випив сьогодні риб'ячого жиру? І діуретіну не пив!
Тат сумносумно дивився на Мем, і скільки ж туги й страждання було в очах у його!
Він не промовляв, а проридував:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ“ на сторінці 82. Приємного читання.