Розділ «МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ»

— Можна, — пояснили йому, — в багажному вагоні, у відповідній тарі, забезпечивши живі створіння доглядом і відповідними на весь час подорожі харчами… Можна, — говорять, — разом з пасажиром, взявши для цього квитка для «животных, которые следуют на руках у пассажиров».

Тат замислився.

— Посадить, — думав він, — у багажний вагон… З відповідним доглядом і харчами? І тарою! Ну, тара — це, очевидно, клітка… Зробимо. Догляд? — попросимо кондуктора доглядати… Харчі? Тільки свіжі бички. Наловимо… Поставимо біля тари акваріум… А хто їстиме ті бички?

Подумав Тат і вирішив везти милі гусятка «на руках у пасажирів».

Купивши на взавтра квитки для пасажирів і для птахів «на руках у пасажирів», Тат повернувся додому веселий і заспокоєний:

— Взавтра їдемо! Збирайтесь! — об'явив він домашнім.

— Будь ласка, будь ласка! — погодилася Мем.

А чарівна дівчинка відразу почала одягати в дорогу свою ляльку «Галочку».

На другий день Тат, Мем і чарівна дівчинка виїхали із приморського затишного міста в столицю.

Тат помітив, як радісно блищали в сусідів очі, коли він виносив із хліва напнутого сіткою кошика з милими гусятками.

— Щаслива вам путь! — гукали сусіди.

— Дякую сердечно! — одповідав Тат, умощуючи кошика з гусятками на кеба.

На вокзалі зустрілися з своїми друзями, що теж поверталися в столицю після відпочинку на морі.

— І пташки з вами? — питали приятелі.

— І пташки з нами! — відповідав Тат.

— А в якому ви вагоні? — питали приятелі.

— У п'ятому, — одповідав Тат.

— І ми в п'ятому! — говорили приятелі.— І пташки, значить, у п'ятому?

— І пташки в п'ятому!

Очі в приятелів бралися сумом.