Розділ «МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ»

Є спосіб з диктом і з молотком, про який мені розповідав один із досвідчених охотників на тигрів. Полягає він ось у чім.

Берете ви аркуш дикту, так, приблизно, з метр у квадраті і невеличкий молоток.

Ідете в джунглі, між Брамапутрою й Гангом, і, щоб привернути на себе увагу бенгальського тигра, на весь голос співаєте:

«Та не жалько мені Та й ні на кого. Тільки жалько мені На отця свого».

Тигр почує, і вже не ви його, а він вас почне полювати. Тут уже ви будьте уважним і пильним, щоб не проґавити того моменту, коли тигр припадає до землі й, люто б'ючи себе хвостом по боках, приготується стрибнути і зробить з вас попередню перед антилопою закуску.

Як тільки він стрибне, ви раптово повертайтесь до нього і наставляйте аркуш дикту.

Тигр ударить всіма чотирма лапами в дикт і страшними своїми пазурами проб'є його.

Отут ви теж гав не ловіть, зразу ж швидкошвидкошвидко бийте молотком по пазурах і загинайте їх, пристукуючи до дикту. І все.

Пригвождений до дикту тигр уже не страшний звір, а немічне кошеня.

Ви вже тоді можете з нього шкуру чи з живого зідрати, чи, вдаривши кинджалом у серце, покінчити з ним, а потім уже білувати.

Майте тільки на увазі, що бити тигра по пазурах, загинаючи їх до дикту, треба всетаки обережно, щоб не пошкодити пазурів, бо ви ж знаєте, яка то цінна річ, що з неї виробляються хоробрі порошки.

Декотрі мисливці, нервуючись, забувають про це й гатять по пазурах з усієї сили, псуючи їх і позбавляючись через те такого цінного матеріалу.

Дуже поширений і, треба сказати, дуже непоганий спосіб полювати тигра із слоном.

Таким способом полюють тигрів індуські раджі й англійські лорди, що приїздять у гості до індуських раджів, а ті вже частують їх, своїх дорогих гостей, охотою на тигрів.

Перед цим індуські раджі заздалегідь принаджують до певного місця тигрів, ставлячи протягом кількох тижнів принаду, з не зовсім ще померлих, але вже до роботи не придатних тубільців.

Коли англійські лорди поприїздять до індуських раджів у гості і, побачивши, як ведуть тубільця на принаду, вони роблять тому тубільцеві ручкою і милостиво кажуть:

— Гуд бай![20]

Тигри, між іншим, ідуть на принаду не тільки з тубільців, а й з худоби: з корів, свиней, овець і т. ін., але такої принади їм не ставлять, бо тоді не буде чим деяким англійським лордам принаджувати польськошляхетних жовнірів генерала Андерса. Тигрів, отже, принаджено.

Тоді приводять приручених слонів, сідлають їх такими ніби куренями, тільки не з ліщини сплетеними, і не соломою вшитими (англійські лорди й індуські раджі таких куренів не люблять), а зроблені ті курені із слонової кості і ушиті єдвабом…

Вантажать у ті курені спочатку віскі, бефи, пудинги й шампанею, а потім уже англійських лордів, індуських раджів та камердинерів.