— Товаришко, я спішу! Будь ласка, доложіть директорові.
— Не великий пан, почекаєте!
А скільки разів довелося слухати стереотипне:
— Вам сказано: приходьте взавтра! Чи таке:
— Перерва! Ви розумієте — перерва!
Що я тут сиджу, значить, я сиджу! Але перерва, і говорити під час перерви я з вами не буду! Буває й таке:
— Та, товаришко, ще 15 хвилин до кінця роботи.
— Без вас знаю! А що ж ви хочете, щоб через вас я в кіно запізнилася?! Пооодддумаєш?!
И от одного разу заходжу в установу. Сидить дівчина. Я до неї:
— Товаришко… А вона мені:
— Сідайте, будь ласка! Що ви хотіли? Я розповів. Вона мені:
— На жаль, зараз директора нема! Теряти вам час нема рації. Телефон у вас є? Я запишу! Директор буде за годину, я йому доложу і подзвоню вам! Навіщо вам бити ноги, теряти час?
Я дивився на неї, признаюсь вам, буквально отетеріло. А вона далі:
— Очевидно, вам частенько доводитиметься до нас приходити в різних справах. Запишіть мій телефон і дзвоніть, коли треба буде. Я, доложивши своєму керівництву, вам одповідатиму! А як треба буде, щоб ви особисто завітали, скажу! Звуть мене Валентина Петрівна — мені й дзвоніть!
Підійшов другий одвідувач, — вона й з тим так… Так я вам скажу, що після такої розмови я не дуже зловживав телефоном. Я особисто навідувався частіше.
В цей час прийшла молода — і до молодого:
— Пробач, — каже, — Грицю, що затрималася! Не сумував?
— Ні, Валюшо, ми тут заговорились!
— Угу… — я сам собі сказав.
* * *Прийшовши з весілля додому, я подумав: «Велика справа — ввічливе обслуговування громадян. Крім усього іншого, можна іноді заміж за порядного одвідувача вийти. А як за секретаря чоловік править, — то таку при «вежливом обхождении» можна блондинку причарувати: з перманентом, брови тонкі вибриком і нігтики, як кров».
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЕСНА-КРАСНА“ на сторінці 22. Приємного читання.