TextBook Це недалечко від Барвінкового — кілометрів, може, з десяток.
Богодарівська сільрада, незважаючи на свою таку «революційну» назву, — хороша сільрада. Вона й революційна, вона й податки сплатила, вона й хлібозаготівлі виконала, вона й насіння на весняну сівбу як слід зібрала, вона й кооперацію збудувала, у неї й школа пристойна, вона й з богами не панькається.
Та непогана сільрада — й квит!
І от є в тій Богодарівській сільраді село Ялканка.
І село невеличке, і від сільради недалечко, і живуть в тім селі бідняки з середняками, а от, не при хаті згадуючи, виявилося, що хтось узяв та й ізглазив село Ялканку.
Усі села в Богодарівській сільраді йдуть у колективи, ті скорше, ті повільніше. Одні з захопленням, другі — з чуханням…
А Ялканка — ну, ніяк!
— Не треба нам колективу, не треба нам созу, не треба нам комуни!
Їм і те, й друге, й третє.
— Та доки ж ви будете на своїх отих шматтях плужками землю дряпати?
— Та жили ж колись!
— Та як же ж ви жили?
— Та жили ж!
— Та не жили ж, а ниділи! То на пана горбилися, а тепер на оті смужки та на межі, а злидні ж по хатах навприсядки жарять!
Ніщо не бере! Та ще краще.
І Богодарівка, і всі інші ближчі з Богодарівкою села, всі вони сказали богові:
— Будь здоров, боже! Царствуй там, де ти царствуєш, а на землі будемо ми! І без тебе будемо, і без церков! Церкви нам здадуться на щось підходящіше: чи на сельбуд, чи на школу.
А Ялканка — що ж би ви гадали? Та ніяк!
— Не можемо без бога, не можемо без церкви, не можемо без батюшки, не можемо і без матушки…
Кому ж ми, мовляв, паляниці носитимемо, кому пшеницю одсипатимємо, як не буде в нас та ні батюшки, та ні матушки?..
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 380. Приємного читання.