— Квартиру! А як…?
— Товаришу голово!
— Я!
— Яв справі м'ясозаготівлі!
— Дуже радий!
— Квартиру! А як…?
* * *Їхали ми, мабуть, чи не в найдальший «населений пункт» сільраді.
Їхали через села, через селища, через хутори. Голова сільради розповідав:
— Оце тут бідняки.
— А отут середняки.
— А ото куркулі.
— В отого під підлогою одкопали півтораста пудів пшениці!
— А ото лютий ворог жизе!
— А оцей хороший хлопець! Наш!
Ми проїхали штук із п'ять «населених пунктів».
І хоч про який би двір ви поспитали в голови сільради — він вам скаже, чий той двір, хто хазяїн, скільки в нього землі, скільки в нього худоби, яка в нього родина, скільки він сплатив податку, скільки здав зерна, якого здав зерна, чи є в нього насіння на сівбу, і т. д., і т. ін.
Працює голова в цій сільраді шостий місяць… Під його «головуванням» шістнадцять «населених пунктів».
Як по-вашому, скільки разів йому за ці шість місяців довелося побувати біля кожного двору, побалакати з кожним хазяїном, щоб про всіх знати, що, як і до чого?
А от він знає…
* * *Пізно ввечері прийшов голова додому.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 378. Приємного читання.