І ось що:
«Серед виконавців на першім місці диригент Олена Сенкевич. Треба відзначити твердість, чіткість і бездоганну ритмічність її акомпанемента («Риголетто»)».
І ось що:
«Хори, оркестр ідуть твердо під чітким енергійним взмахом Олени Сенкевич, що виявляє, крім точного знання партитури й справжнього артистичного темпераменту, багато бережливості до співака… («Риголетто»). От хто така Олена Сенкевич!
Давайте, товариші, всетаки знати, що в нас на Радянській Україні робиться. А то якось незручно.
ПРО «РОЗЛОМ» ТА ПРО ІНШІ РЕЧІ
Ну, от і радість: у Державному українському театрі (Червонозаводський) прекрасна вистава йде — «Розлом». Про що «Розлом» говорить?
Нагадує він нам славні часи світанку Жовтневої революції.
Розповідає про те, як крейсер «Заря» пішов із Кронштадта починати нову епоху в історії людства.
Дає нам яскраві малюнки боротьби матросів за пролетарську революцію.
Хороша п'єса. І хороша, і близька, рідна теперішньому глядачеві, особливо робітничому.
І як радісно, що наш молодий театр так блискуче подає цю п'єсу своєму робітничому глядачеві.
Театр можна привітати з задоволенням глядача, глядача — з прекрасною п'єсою, а українське театральне мистецтво — з хорошим, добросовісним, грамотним і працездатним режисером Л. Клещеєвим.
Постановка п'єси «Розлом» показує, що режисер Клещеєв — цінне придбання для нашого театру.
Як подав «Розлом» режисер Клещеєв?
Він показав у п'єсі живих людей, таких, як вони насправді були і робили революцію.
Клещеєв знає, що робили революцію м а с и, і він на перший план у своїй постановці висуває оту саму матроську масу.
А подає він її в цілій низці правдивих і добре зроблених масових сцен, примушуючи глядача переживати разом із масою її болі й радощі.
В п'єсі прекрасне, ефектне оформлення (особливо — крейсер).
Хороше грають актори.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 265. Приємного читання.