TextBook Крім роботи по театрах, Петрицький багато працює над картинами, але всі його полотна загинули в Москві від пожежі…
Між іншим, і всі раніші його роботи пропали від пожежі в музеї В. Г. Кричевського.
В січні 1925 року Анатоль Петрицький повертається на Україну і робить свого знаменитого «Вія» в Театрі імені Франка.
Далі йде низка славних його постановок «Пухкий пиріг», «Мандат» (Театр ім. Франка), «Сорочинський ярмарок», «Корсар», «Князь Ігор», «Вільгельм Телль», «Тарас Бульба» і закінчується блискучим «Червоним маком» (опера).
Його картини на виставці «10 роковин Жовтня», де він виставив знаменитих своїх «Інвалідів» — дають йому першу премію…
* * *Оце «житіє і праця» Анатоля Петрицького… Ви, думаєте, що це кінець? Де там кінець?!
Йому тільки тридцять три роки… Він хоч і маленький на вигляд, а таланту в нього вистачить на десятьох великих… Чим він повойовує нас, грішних?
Фарбами своїми! Ну, як розгорне ж він їх, — ну, говорять вони в нього, ну, сяють вони в нього!!!
Розуміється, що діло «професорське» — розібрати роботу Петрицького як художника й декоратора (та й час би вже!), а тільки ж як дасть він ото свою конструкцію, як заллє своїми фарбами — ну, чудо, й квит!..
* * *Не пішов Анатоль Петрицький на попа, пішов на художника.
Блискучий з нього вийшов художник, не знаю, який би був з нього піп… Хоч іще не пізно!
Та тільки Анатоль Петрицький піде на попа, я піду на диякона!
Ех, і «іже херувими» б устругнули! В фарбах!
ЛЕСЬ КУРБАС
Лесів Курбасів мистецький силует… Дааа…
Мені оце, як тому дідові:
— Діствительно… Под'їзжають! Так, як до соломи… …Ухопиш хіба його, отой Лесів Курбасів силует?
Хіба тільки так… «як до соломи»…
Із Курбасового життя та з його мистецької праці вважаю за безперечний такий факт. Коли Лесева мати 1887 року чекала на маленького Леся, тоді саме з бувшої Російської імперії від усіх руських і вкраїнських, і театральних, і нетеатральних критиків ударили до Самбора (західна Україна) телеграму:
— Утримайтесь, бо в нас уже Всеволод Мейєрхольд у коні граються!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 220. Приємного читання.