— Ах ти ж сучий син! Не встиг цигарки припалити, годинника спер. Я тобі!
Вхопив доктор Веселенко годинника й додому підтюпцем… Та все озирається, та все оглядається. Аж ускочив до себе в квартиру, одсапнув:
— Ффу! І живий, і нероздягнений, і годинника назад одібрав! Фффу! Поталанило!
Підходить доктор Веселенко до столу, засвічує електрику і… падає в крісло…
На столі лежить його найкоштовніша річ — золотий годинник з масивним ланцюжком, подарунок його вдячних пацієнтів…
А… а в кишені?
А з кишені він витяг паршивенького, подзьобаного, чорненького годинника з мідним заяложеним цепком… І залився актор веселим сміхом…
А на другий день у місцевій газеті, дорогі мої товариші, з'явилася об'ява такого змісту:
«Доктор Веселенко дуже просить товариша, що такоїто ночі на такійто вулиці він у нього одібрав годинника, зайти до нього забрати того годинника…»
Грабують… Буває…
Мистецькі силуети
АНАТОЛЬ ПЕТРИЦЬКИЙ
Анатоль Петрицький…
Може б, його слід називати Акатолем Галактіоновичем, бо батька його звали Галактіоном Григоровичем, і був він (батько) походженням із Бессарабії…
Я всетаки гадаю, що це не так уже й важливо, чи буде Петрицький просто Анатолем чи Анатолем Галактіоновичем. Від цього фарби його не пояскравіють і не потьмаріють…
Важно те, що в нас є Петрицький.
Анатоль Петрицький народився 31 січня 1895 року не в Бессарабії, а навпаки — в Києві.
То його батько був із Бессарабії, і батькова мати, баба тобто Анатоля Петрйцького, була циганка.
Мати його — українка та ще й з Прилук…
Чи не звернути нам на це пильної уваги…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 216. Приємного читання.