TextBook А колгоспники, а колгоспниці аж лягають та заливаються! Ну да, їм смішки, а голова сільради аж посинів, бідолаха. Не можна ж, товариші, так жорстоко жартувати.
ПЕРЕСТРАХ
— Роздягають!
— Кого роздягають і де роздягають?
— У городі роздягають! Всіх! Як тільки стемніє надворі — і не потикайтесь!
— А кого ж роздягли?
— Ну, я не знаю, кого саме роздягли, а що роздягають — факт!
— Ну, от із вашого будинку когонебудь роздягли?
— Ні, з нашого ще нікого не роздягли, а взагалі в місті дуже багато випадків грабіжництва!
— Ну, де саме? Кого саме?
— Ну, не можу ж я вам точно сказати, де саме і кого саме, — я вам не карний розшук!
І аж розсердилася наша співбесідниця…
— Я сама ввечері нікуди не виходжу та й вам не раджу… Прийдете додому, як Адам. Фігового листочка навіть не знайдете по дорозі — зима… Рукою прикриватиметесь…
…А веселий і чорнявий артист одного із столичних театрів, співбесідник невеличкої компанії, заливався дзвінким сміхом…
— Чого вам так весело? Того, що роздягають?
— Ось послухайте, що я вам розповім…
— Ану, ну…
— Було це, дорогі мої, ще тоді, коли ще не зовсім угамувалася громадянська війна, коли денеде ще по лісах та по очеретах гриміли обрізи, агонізуючи під натиском героїчних загонів Червоної Армії, коли обиватель ще був повнийповнісінький «страху й перестраху» громадянської війни.
Було це у тім городі, що ще тоді носив назву не Дніпра, з'єднаного з ім'ям всеукраїнського старости, а ще звали те місто ім'ям цариці, що вславилася не так державкою мудрістю, як ліжковим темпераментом, що жахав собою навіть розгодованих і молодих імператорських гвардійців…
І от раптом страшні чутки:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 213. Приємного читання.