TextBook Ходили межами, поміж житами, поміж ячменем, милувалися колосками, і гуторили про се, про т, про двадцять п'яте…
Андрій Федорович каже:
— Хліб росте! А я йому кажу:
— Ремінь росте, чоботи ростуть!
— Галушки ростуть! — каже Андрій Федорович. А я йому:
— Піджаки, кажу, ростуть! Спідниці ростуть, штани ростуть!
Андрій Федорович своєї:
— Паляниці ростуть! Книші ростуть!
А я йому своєї:
— Плуги ростуть! Трактори ростуть! Він мені:
— Затірка, — каже, — росте! А я йому:
— Школи ростуть, лікарні ростуть, містки ростуть!
— Та де ви, — питає Андрій Федорович, — того трактора серед жита вздріли?
— А де, — я його питаю, — ви ту затірку серед ячменю вздріли?
— Так, — каже Андрій Федорович, — оце викошу, помолочу, помелю, замішу, затру, в чавун та в піч — от вам і затірка! Бери та й їж!
— Так, — я йому кажу, — оце ви викосите, помолотите, та до кооперації одвезете, та державі здасте, а вона помеле, та замісить, та робітникам хліба дасть, а робітники вам ременю і а чоботи вичинять, а робітники вам мильтону на штани насчуть та трактора зроблять. О!
— Е?!
— Що, кажу, «е»?!
— Так тоді ж у мене на затірку менше буде!
— Ото! А ви б ото так цілий день та цілу ніч затірку й їли! І босий — без чобіт, і голий — без штанів, і неграмотний — без школи, і хворий — без лікарні?! Аби з затіркою?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 209. Приємного читання.