— Втікали здорово!
Ця відповідь цілком задовольнила слухачів, бо вони побачили, що й ми, чужі на шахтах люди, серйозно до бурки ставимось.
Коли бурка «рветься», тоді в кар'єрі гримить грім, тоді люди ховаються по штреках і не виходять звідти, аж поки не дозволить їм цього свисток.
Для того щоб зробити бурку, треба мати забурника і пневматичний до нього молоток.
Що таке молоток, ви знаєте. Пневматичним він зветься через те, що молотком тим «б'є» згущене повітря.
А от що таке забурник, пояснити я вам, мабуть, і не зможу. Це така штука, що забурюється, тобто глибоко кудинебудь усередину входить.
На руднях ви часто можете почути такий вираз:
— Ех! Вставити б оце тобі забурника! Отже, забурник той ще й «уставляється»…
У всякім разі, коли ви поїдете на шахти й почуєте вищенаведений вираз, я вам не рекомендую напрохуватись:
— Вставте, будь ласка, мені забурника!
Виконати ваше прохання, щоправда, можуть, але щоб од цього ви зробилися справжнім шахтарем, — навряд.
Особливо цікавий спорт на руднях — це збігати у кар'єр глибиною в 40–50 сажнів сходами. Сходи ті майже сторчові. Я їх не рахував, але їх чималенько.
Спорт цей найбільше рекомендується людям так пудів 67 на вагу. Пробігтись можна разів тричотири туди й назад. Прекрасний після того з'являється настрій. Тоді кожна людина, що вивела в анкеті все своє походження ще з прапрапрапращура й тепер перебуває на посаді завідувателя торгвідділу в будьякім тресті, лежить і мріє:
— Ах, як прекрасно бути шахтарем! Ах, які щасливі шахтьори, що мають змогу щодня того спорту вживати!
* * *Вище, як ви, може, помітили, я згадав одно з незрозумілих шахтарських слів — «ш трек».
Слово «штрек», очевидно, походить од українського дієслова «штрикать».
Хоч у штреках ніхто нікого не штрикає, але яке до цього діло такій науці, як філологія?
Штрек — великий під землею коридор, такий приблизно, як у гостиниці «Спартак», тільки значно чистіший. Він — поземний.
До штреку веде — штольня. Штольня — сторчова.
По штольні ходить кліть, а кліть возить у шахту або людей, або порожні вагонетки, а з шахти витягає ті вагонетки, повнісінькі прекрасної залізної руди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 189. Приємного читання.