TextBook Один чухраїнський поет, грізної стихії перелякавшися, заліз на височенну вербу й чекав смерті. Коли вода вже заливала його притулок, він продекламував журно:
Ой, поля, ви, поля, Мати рідна земля, Скільки крові і сліз По вас вітер розніс.
А в цей момент пропливав повз ту вербу атлантидянин і, захлинаючись уже, промовив:
— І все подурному!
ПІСЛЯМОВАЧитав я оці всі матеріали, дуже сумно хитаючи головою. Прочитавши, замислився і зітхнув важко, а з зітханням тим само по собі вилетіло:
— Нічого. Якосьто воно буде. Тьху!
ЦЕ ВАМ НЕ БАНДИТИЗМ
Як вам розказать, так, їйбогу, не повірите…
Людина, що бандитизм і бандитів трощила, «як кошенят», здала перед тяганиною… Розгубилась… Опустила руки й каже:
— Можна здохнуть. їйбогу, можна здохнуть.
Кажу ж, на бандитів ішла, груди вперед, без ніякого страху, а як побачила тяганину, кричить аж із села Дашківки, Кременчуцької округи:
— Рятуйте!
І людина, між іншим, зовсім не з боязких. От ким людина була:
а) Організатором червоного батальйону при 12й позачерговій дивізії.
б) Командувачем Ростовського фронту від Ростова до Новобатайська з 24 серпня 1917 р. до 13 червня 1918 року.
в) Командувачем бронепотягів.
г) Командиром експедиційного полку по боротьбі з бандитизмом.
д) Воєнкомом в огневім загоні по боротьбі з бандитизмом.
Людина має 12 ран і контузію.
Людина має три ордени Червоного Прапора.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 171. Приємного читання.