— Ні, так… Подивитись, як тут, на косі, що й до чого… А ви?
— А ми комку збираємо…
— Ну, сідайте, закуримо… Сіли й закурили…
— Так комку, кажете, збираєте?
— Комку збираємо…
— Що ж у вас — артіль, чи як?
— Яка там артіль? Од «хазяїна»…
— Ну й що?
— Та що ж. «Гіркі, сестро, заробітки»… Хіба ти його багато назаробляєш, коли й вигорни, і висуши, і збери, і спресуй, а воно тобі по п'ятнадцять копійок з пуда за всю ту роботу платить…
— А хто ж у вас за «хазяїна» править?
— Та Гальперин якийсь, із Харкова…
— А що ж воно за Гальперин такий?
— А ми хіба знаємо, а ми хіба бачили його? Живе собі в Харкові, а ми тут робимо… Тут у нього уповноважений е… Так іноді приїздить з Харкова, подивитись, та й усе…
— Іч який Гальперин!.. Сидить у Харкові, а ви тут збираєте?
— Еге!
— А почім той Гальперин продає ту комку, що ви йому збираєте?
— А ми хіба знаємо? Може, по карбованцю, а може, й по півтора… Вона не дешева…
— А ви йому по п'ятнадцять копійок збираєте?
— Еге!
Тут уже (з пісні слова не викинеш) в таку спокійну нашу бесіду почали вскакувати, з нашого (признаємось) боку, слова, що їх аж ніяк не можна на папір навести… Нехороші почали слова вскакувати…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 134. Приємного читання.