І це не так, ніби «навздогад буряків», а таки про справжніх рибалок, що на Азовському морі рибу ловлять…
Про тутаки справу, що й рибалку до соціалізму повинна витягти, — про «кипарацію», та ще й про рибальську…
Є в Бердянську вуличка, на вулиці дворище, а в дворищі хаточка, а в хаточці канцелярійка… За хаточкою — хлів, у хліві — «склепчик», ліворуч — льодовня, у льодовні — шаплики для просолу риби, серед двору на жердях розпанахана риба на сонці висить…
Оце є Бердянський союз рибалок…
Вузлова станція, звідки бердянські рибалки до соціалізму мають простувати…
* * *Історія цього кооперативу такенька… Організувався був він у 1917 році… До того часу бердянський рибалка був у «польнім і потомственнім володінні» в прасола, в дуки в того, що «попив нашої»… Силу тут була тих, що «пили», «пили» і добре розуміли, що роблять, бо цілий «синдикат» зпоміж себе утворили.
— Ні сюди, бувало, ні туди, а тільки йому в зуби, — розказував старенький член правління кооперативу, піонер бердянського рибальського кооперативного руху. — Купували рибу в нас 1 крб. 80 коп. за пуд, а вже в Катеринославі по 18 крб. за пуд торгували…
Зрештою накипіло. Взялися, щоб без «прасола»… Спочатку заснували таке собі «товариство, та й годі»… По надцять карбованців з носа, щоб і по снасть послать, щоб і рибу продавать… Потім на статута перейшли. Народився, значить, кооператив…
В 1919 році, одне слово, «со святими упокой» бердянський рибальський кооператив…
Випливла ж ото тоді по всіх морях, по всіх океанах, по всіх річках веееличезна риба, така, як тисяча китів укупі… І звалася вона Г л а в р и б а… Главала вона, главала, а як вона вже була Главриба, то вся та не главриба, а просто собі рибка, що не главала, а плавала, так та рибка з переляку не дуже тоді ловилася…
Потім Вукоопспілку на азовську рибу потягло.
— Дай, — каже, — я рибки половлю!
Сіла Вукоопспілка край моря Азовського і кооперативно задекламувала:
— Ловись, рибка, велика й маленька!
(…Ну, не буду, не буду! Вукоопспілка дуже симпатична установа).
Да… Взагалі, значить, довелося в 1924 році бердянським рибалкам удруге кооперуватися. Так вони взяли й скооперувалися, маючи 8 крб. 70 коп. основного капіталу…
«Потрішечку та з папкою» стали вже, не сказать, щоб зовсім на ноги, а так «вроді» рачки…
Так і стоять. Членів мають 180 чоловік. Пай у них 10 крб. з носа, а оборот на рік 12–13 тисяч карбованців… Мають невеличкий просольний пункт у Бердянську, мають на базарі крамничку, а в дворі халупочку, а в халупочці — канцелярійку.
* * *Так через віщо воно ото так виходить, що «рибак рибака не дуже бачить»?
А як ви гадаєте: хіба легко тебе побачити, коли перебуваєш ти у вищенаписаному стані? Не легко. Бо й самому голову тяжко піднести, та й тому, хто тебе вздріти схоче, не дуже «сіє становище» примітне єсть…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 131. Приємного читання.