TextBook Для того, щоб птицю там не нищили, треба 800 крб. на рік на сторожу…
ВУСОР тих грошей ніяк не може вичухати, хоч організація він економічно не квола, бо збирає він гроші за право полювання на Вкраїні, і збирає немало…
Мелітопольський відділ ВУСОРу, куди за новим територіальним поділом одійшла коса, спить.
Як завжди: один спить, другий чухається, а птиця плаче.
Чи не за таке відношення до Денисової коси вилаяв у ювілейному числі вусорівського журналу «Украинский охотник и рыболов» вусорівський поет Уралов всіх вусорівців?
А вилаяв «хльостко». Отак:
«Ми вільної спілки Вусорові діти, Ми лісу й простору лихії син и».
Істинно: лихії сини!
Давайте щось робити! Давайте рятувати птицю! її в нас не багато!
Птиця — створіння ніжне! Воно лаятись не може!
А як би воно вилаялось, коли б могло!
Треба оголосити Денисову косу державним заповідником.
Треба, щоб на Денисову косу звернули увагу наукові установи (о, Наркомосе! Хай благословенне буде ім'я твоє!), бо це єдине на Вкраїні місце, де можна збагатити новими дослідами орнітологію, біологію й іншу «логію»…
* * *Птиця плаче! Разом із нею плачуть наука і наші радянські скарби природні!
Невже ж ми такі до євангелія щирі, що на всі плачі ті говоритимемо:
«Блаженні плачущі, яко тії утішаться!»
Євангелія тут не допоможе. Вона б могла допомогти тільки тоді, коли б була вагою пудів так на п'ять з половиною, щоб можна було нею бити по голові тих, хто нищить птицю.
«РИБАК РИБАКА НЕ ДУЖЕ БАЧИТЬ НАВІТЬ ПОБЛИЗУ»
Як той казав:
— Хоч не дуже в риму, так зате ж правда.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 130. Приємного читання.