TextBook Населяє Бердянськ 25 000 люду трудящого й нетрудящого… Ділиться те населення на робітників, на службовців та на інших…
Робітники — роблять, службовці — служать, а інші — «іншають».
Що робітники роблять? Як що? Жатки «Ідеал» роблять, шкіру чинять, рибалять, виноградарствують, в порту пшеницю та різне там збіжжя навантажують, пароплави лагодять, «Рудзутака» клепають… «Рудзутака» не живого, а того, що пісок з моря вичерпує…
Службовці? Взагалі… Як скрізь… Пишуть, торгують і на радянській платформі стоять…
Інші? Тут уже «взагалі» не скажеш… Ті «інші» в кожнім місті інші… Вони, сказать би, певного кольору кожному шматочкові землі нашої радянської надають… Що в Бердянську «інші» роблять? Багато чого роблять… А багато вони роблять, бо й їх самих багато.
Найбільше в Бердянську, помоєму, ті «інші» фотографуються. Серйозно… Така сила в Бердянському фотографій, що просто очі розбігаються… Треба кожному мешканцеві не менш, як принаймні по двічі на день фотографуватися, щоб тим фотографіям робота була… А які фотографії? Думаєте, прості? Зовсім не прості… Там такі фотографії, що хочнехоч, а зайдеш, щоб тебе на «клішу» взяли. Ну як ви, приміром, встоїте, коли тобі плакат отакео кричить:
ГРАЖДАНЕ РОДИТЕЛИ!
Показалось солпышко! Несите своих птеїічиков в фотографию Ямпольского! Все єсть для дсток: Лошадь — велосипед, лошадь — «форд»!
Смикаю бистро и без долгой возни! Великолепію обставленная фотографи я!
І що ви собі гадасте? «Граждане родители» несуть своїх «птенчиков» до фотографії Ямпольського. Сидять у вітрині «птенчики» і на коні, і на велосипеді, і на «форді». «Форд» нової конструкції: простий собі дитячий возик, а на ньому великими літерами написано «ФОРД»…
Це для «итепчикоя».
А єсть і для солідних «птахів»…
КУРОРТНЫЕ И ПРИЕЗЖИЕ!
Что вы увезете на память о Бердянске?
Нужно зайти к Ямпольскому.
Свой пляж никого не обжигает, своя лодка на 15 чел. Декораций сколько — вибирайте любую, кака я по душе: украинцам украинская,
для учащихся своя декорация,
для пик ник ов своя декорация.
Все! Все! Все!
Доведеться піти… Хоч раз у житті сфотографуватися на тлі «української декорації»… Не можна інакше: жижка національна бринить же жі Чи як, повашому?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 122. Приємного читання.