TextBook — Хто й зна…
— Бачите…
— І далі… Скільки зброї залишити державі? Од яких це умов залежить? Як ви вирішите, скільки, приміром, Англії можна держати зброї, скільки Франції, а скільки ще там комусь іншому? Як?
— Хто й зна…
— Бачите?.. Умови, значить, треба зважити, і од умов залежатиме, вирішити справу так, а не так… Господарські умови кожної країни слід вивчити, географічні, історичні, політичні, соціальні, релігійні… А може, я дуже бідний — дай більше зброї… А може, я дуже в бога вірую, а ви не віруєте… Кому більше треба зброї? Га?
— Хто й зна…
— Правильно! — італійський Марініо гаркнув. — Он у нас сировини на зброю не вистачає, як ми роззброюватимемося?
— Бачите?
— Так-так. Він сьогодні без зброї, а в нього потенція он яка. Повір йому. Знаємо!
— Бачите?.. Ні, не виходить…
— А що ж робити?
— Та передамо в комісію…
— В яку?
— В редакційну…
— Правильно!
— А далі?
— Та поки що озброюватимемося, а там побачимо…
— Правильно!..
І хочуть, отже, люди роззброюватись, ну що ж ви зробите, коли ж невідомо, що таке зброя?.. Нічого не зробиш…
Озброюватимуться, мабуть, усі, як і досі озброювались.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 115. Приємного читання.