TextBook А далі гребля через затоку з глини та з соломи…
А за греблею за тією село Петрівка… Рстаннє вже село… Далі острів, частиною розораний, частиною під цілиною… І далі протока й Крим…
* * *— Трру! Драстуйте!
— Драстуйте!
— Як живете-можете?
— Помаленьку!
Зупиняюсь в хазяїна… Середняком зветься… Велике подвір'я… Велика хата, з прибудованою до неї стайнею. Пара коней… Чотири корови…
— Ну, як живеться?
— Та нічого…
— Росте? Родить?
— Та потроху…
У сінях сепаратор. У дворі жатка…
— А скільки земельки?
— Та слабкувато… По три десятини на душу… Малувато земельки…
— А «душ» скільки?
— Батько старі та мати… Та я, та жінка… Та брат… Та троє діточок… Та й усе…
— Слава тобі господи…
— Та так… Та тільки ж стиснєніє нащот землі… Своєї ж ото обмаль, доводиться з фонду підорекдоеуБати'…
— А скільки ж з держфонду підорендовуєте?
— Та скільки підняти зможем… «Нічого, — думаю собі,— «стиснєніє»…»
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 111. Приємного читання.