Народ червоний, вітрами обвіяний, солоною водою обхлюпаний. Солоний народ… Степовий…
— Більше біля скоту ходимо… Масло продаєм… Худобу… За літо викохаємо на випасах, а восени продаєм… А потім знову купуєм занехаяний, випасемо і продаємо… Народ ми бєдной…
— Дай господи всім таким бідним бути…
— Та воно той…
— Та той же… Отой…
* * *Кріпкі хазяї степові… Дебелі хазяї… На ноги стає земля степова радянська… Пшеницею дзвенить, травою степовою шелестить, молоком пахне… Засіка українська — Мелітопольшина…
Ех, степи таврійські! Степи радянські!
Цвітіть цвітом буйним, селянство з робітництвом радуючи!
«ТЯЖОЛІ БРЕМЕНА»
І шити, й мити, й вибирати…
Одне слово, такої мороки за Радянської влади, що й не говори…
— Ну от… З'їзд Рад…
— Пожалуйте держазні діла рішать… І зразу тобі:
— Промисловість… Раз!
— Сільське господарство… Два!
— Бюджет… Три.
— Культурноосвітня справа… Чотири…
— Безробітні… П'ять!
— Безпритульні… Шість!
Та душеньку ж ви мою помилуйте! Ех! Проминули часи хороші! Сидиш собі дома… Нічого не знаєш… Земський начальник є… Пристав є… Урядник є… Стражників хоч греблю гати… І всі за тебе роблять….
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 112. Приємного читання.