Розділ «Усмішки театральні»

Характерно, що музику до цієї опери написав не професор Штайнах, а Гуно…

Але факт залишається фактом… Людину "підмолодили, хоч і не Штайнаховим способом. І підмолодили добре… За п'ять актів так людина встигла закохатись, збити з пантелику прекрасну дівчину Маргариту, народити дитину, забити на двобою здоровенного офіцера і, кінецькінцем, загнати в гроб «вищезазначену» прекрасну дівчину Маргариту…

А перед тим з тої людини сипався пісок. Звали її Фавст.

Накоїв того підмолоджування Мефістофель, з професії сатана. Чорт, одно слово…

Я гадаю, що навіть і Штайнах навряд чи зміг би помолодити так швидко і з такими буйними наслідками. Всетаки йому доводиться де в кого одрізать, декому теє одрізане підшивати, й тільки. Потім уже підмолодженого починає трясця трясти.

А тут той Мефістофель наколотив чогось у склянці, дав Фавстові випити, і той із старезного дідугана на молодого хлопця перевернувся…

І пішов тоді «писать»…

За великі страждання Маргарита попала в рай, а Фавст з Мефістофелем «залишились при возах»…

Разом із усім отим драматичним сюжетом показано, між іншим, як людям у пеклі живеться…

Живеться, треба сказати, добре…

Багато там красивих дівчат, що весь час танцюють різних танців… Так що легенда про якісь там сковороди, пекельні огні, киплячу смолу й ті. ін. — це все брехні… І я, приміром, подивившись на пекло, согласний туди хоч і сьогодні…

Показувано на кінці опери й рай, куди ото сподобилась Маргарита за те, що:

«Вона вірно любила, З любови й померла».

Ну, хіба ж таки можна порівняти рай із пеклом?!

У раю стоять собі картонні янголи й дмуть у сурми… Та так дмуть, що й не чуть…

А в пеклі душ із двадцятеро дівчат такої метелиці викомарюють, що на місці не всидиш… Та яких дівчат?!!

От тут і розсуди, куди краще — чи в пекло, чи в рай…

Мораль із «Фавста» подвійна…

Для жінок — одна, а саме: коли хочеш у рай, приведи дитину, задави її, потім будеш у раю…

Для чоловіків — друга, а саме: не бійсь пекла, бо в пеклі можна пожити так, що навряд чи й на землі так проживеш…