TextBook Проходять вояки. Вояки (колективно):
«Так за Совет Народніх Комісарів Ми грянем грозноє: ура! ура! ура!»
Пройшли.
Двоє горожан. Ідуть ліворуч, обнявшись.
Перший горожанин. Пиво, брат, уже шістдесят карбованців… І што б єто значило?
Другий горожанин. Невозможно жить…
Пройшли.
Біля будинку ліворуч поволі з'являються горожани. Приходять ще й ще, й ще. Натовп більшає. В руках у їх папірці, хустки.
Чути голоси, гамір:
— В чергу, граждане, в чергу!
— Куди лізеш?! Я за ними!
— Граждани, скажіть їй, што я за вами!
— Иш яка!
— Тихше, граждани, тихше!
— І што воно й за вдасть така! За паршиву корзинку з яблуками двадцять п'ять лимонів!
— І патент!
— Ох і довела ж! Когда ж єто кончиться?!
— Та ще й облігації бери!
Становляться в чергу й лускають насін ія. Приходить Конрад з приятелями.
К о н р а д. І що тільки вони зробили?! Пиварні мав, броварні мав! Квасом тепер на базарі торгую! Ну, недовго вже! Є певні чутки. (Нахиляється до приятеля і щось шепоче).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Літературні шаржі“ на сторінці 22. Приємного читання.