— Як з тиражем?..
— Десять тисяч! Посилаю на Правобережжя! На Катеринослав посилаю!
— Жарте, жарте!
— Жаримо!..
IX— А, Борис Іванович! Ну, скільки ще шпальт треба?
— Я мєрал, і я точно скажу… Чотирнадцять столбцов з запасом! Ще надо десять столбцов. Чотири на оголошення…
— А може, менше?
— Я никогда не ошибаюсь! Сказав десять — і в точку! От і вчерась сказав: надо дванадцять столбцов…
— Так дванадцять у запасі й залишилось!
— Хіба?!
— Ну да!
— Ну, знасте, сто ошибка! Хіба тепер робота? От раньше була робота… Я шести лєт уже старшим наборщиком был… Бувало, йдеш на службу, а мама говорить: «Боря, говорить, ти маленький іще, может, ти б у цурки погравсь?» А я говорю: «Мамо, говорю, старші наборщики в цурки не граються, говорю. Вони должни работать, говорю». От як раньше работалі…
X— Іване Григоровичу! Як там з матеріалом?
— Та коза заболєла! І до козла водил, і до ветеринара водил… Не помагаєт…
— А що таке?
— Нервная какаято стала… Я до нейо: «Катька! Катька!» А она до мінє: «Ммме!» Парочку она мнє привела… Козлика й козочку… Бєлінькії такії… Маленькії… Забавник..
— Скільки там шпальт?
— Та нічево. На «корпус» дайте…
— Давай на «корпус»! Що там на «корпус»?
XI— Завтра є «Гарт»?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки літературні“ на сторінці 32. Приємного читання.