TextBook «Барин» підскакує з жахом і падає на берег…
А хлопці вже перекидом у морі, пішли, вигукуючи, на скелю, що сторчить серед хвиль, білою піною обхлюпувана…
— Уй! Раклн!
* * *І лежать покотом «православні», вигріваються…
А сонце на них окропом, окропом…
І стогнуть, і охають, і соваються православні, з боку на бік перекочуючись…
А потім підскакують, біжать до моря, кидаються у його хвилі синьозелені:
Ух! Ух! Ух!
І куйовдяться, ляскають, плескають… Харашо!
Проходить часом чоловічою половиною прекрасний пол… І затуляється хусткою, одвертає своє обличчячко й одним оком зпоза хустки на берег тільки — зирк! зирк!
Анатомія людського тіла цікавить.
А іноді, котрий з Аполонів на жіночу заскочить, «замислившись»… Тоді віялами ходять на жіночій половині рушники, і затуляється екстрено все, що становить непорушну приналежність тільки прекрасної половини роду людського…
Щоб не зглазив часом!
А ось біля каменю дідок, уса вгору. Він страшенно байдужий. І прийшов виключно лікуватися. Біля нього бінокль. І як ніхто не дивиться, тоді він похапцем бінокль до очей і… на жіночу половину…
«Лікується» дідок…
А на половині на тій на жіночій якраз витягає з моря свої тілеса якась Венера, пудів так на дев'ять з половиною…
її «гнучкий» стан рипить по гальці, а хвилі об неї б'ють, як об скелю «Діву»…
У неї, мабуть, сухоти «вісімнадцятої стадії»…
Витягла й розпливлась драглями на березі… Дихає тяжко, дві подушки на грудях підкидаючи…
Заступила обрій…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 58. Приємного читання.