TextBook І для діток наших, і для «його величества свити»…
* * *Лівадія у двох верстах од Ялти… На захід. Простяглася на нижньому схилі Могабі від соші, що йде з Севастополя до Ялти, аж до моря. Тут два палаци: старий (Олександра III) і новий. Парк, маєток, виноградники, служби й т. ін.
Великий палац збудовано 1910–1911 pp. на місці колишнього палацу Потоцького (колись Лівадія була власністю Потоцьких).
Має цей палац усередині 58 кімнат, а всіх приміщень (балконів, переходів) — 116. Домінує стиль ренесанс.
Проречисто. Напередодні «декадансу» — палац у стилі «ренесансу»!
Але палац цей (окремі його кімнати) має гетьчисто всі стилі, які були в світі… Від І до XX століття.
Всередині оброблений деревом під кольорові мармури й під метали! Оброблено напрочуд мистецьки!
Спілка деревообробників має з чого пишатися: уміють її члени робити… Хоч і для казнакого, а зроблено добре.
Миколаїв, приміром, «діловий» кабінет… Під зелений мармур зроблено. Тут «працювали» вони.
Спальня — під білий мармур…
Царицина вітальня — стилізована іоніка, під жовтий мармур…
Це все верхній поверх.
Тут і Олексієві кімнати поруч «дядька» Дерев'янки, концертова зала (іоніка), вітальня царівен (італійська). В однім із коридорів — вікно італійське з живою чудовою картиною, що відбивається в повішеному проти його свічаді.
У нижнім поверсі — парадні покої.
Вестибюль римського стилю І століття. їдальня — ренесанс II століття, Флоренція. Чекальня — копія залу ради 500 у палаці дожів у Венеції, більярдна — каштанова, англійського стилю. Маленький дворик біля двірця — копія монастирського дворика в Італії (тип св. Марка у Флоренції).
Тут і молельня царицина (богомольні ж були) стилю московських церков XVI століття…
Взагалі — стилі. Стилі навіть там, де ніяка людина про стиль не думає, а так — аби скоріше, — так і там, кажуть, стилі!
А от прикраси на цих стилях так уже, можна сказати, «буза», як харківські «папіросники» кажуть… Ікони! Ікони! Ікони!
І в головах ікони, і в ногах ікони, і скрізь ікони, і всюди ікони!
Тепер ті ікони, як коштовні, вивезено до московського музею, а позалишались тільки оті «кивоти» (чи як там вони звуться)…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вишневі усмішки кримські“ на сторінці 14. Приємного читання.