Розділ «ДУЖЕ ВАЖЛИВІ СПРАВИ І як їх ВИРІШИТИ»

Подралась «єдина й неподільна»… Залишилась сама тільки пісня:

Антоша, ша,

Возьми полтона ниже,

Брось… і т. д. і г. п.

Далі…

Друге його превосходительство Врангель… І тут же яка страшенна небезпека була, бо й тут з того коня можна було брязнутись… Крик був:

— Незаможнику, на коня! На куркулевого коня.

Зліз і незаможник на коня… А ви гадаєте, легко було незаможникові на куркулевому коні сидіти? Та ні, лиха личина, сів, у гриву вп'явсь і:

— Ннно!!

Аж у Чорному морі спинивсь… І нічичирк! Ніде тобі ані похитнувсь… До Чорного моря прибіг:

— Тррр! Приїхали!

Місяців тільки зо три потім, розкарячившись, ходив… А таки вдержавсь…

А дехто аж під Варшавою був опинивсь… За польською армією тікав… І не впав!

А ясно ж було сказано:

— Через два тижні! Не більше!.. Так оце штука…

Після Врангеля з'явилася радянська платформа…

Ех, брат, як і попер же на ту платформу народ! Ех, як і попер! До того на ту платформу понасідало, що не то що за два тижні — за день її можна було звалити…

Видержала…

Рипіла тільки так, що скидати чимало з неї довелося…

Проте виїхала, та так держиться, що ось уже п'ять років котиться, а й досі ще з усіх боків на неї стрибають… Нічого — рипне й котить далі…