TextBook Та Андрійка глядіть…
І тільки іноді замислиться було жінка, як батюшка встругнуть якогось Акакія…
— І таке батюшка й вигадали. І як його й заспіваєш, — отаке чудне наймення дали…
Вранці собі встала, курей погледіла, з яйцем котора… Свиням винесла, корову подоїла, потім до печі, потім улітку одна робота, взимку — друга.
Живи собі та радуйся…
Неділю бог пошле — до церкви сходила, свічку приліпила, додому прийшла — вдома пироги, капуста й вареники…
А після обіду кумася приходить:
— Чи не поськаємося, кумо?
— А я оце до вас збиралася, голубонько… Нову гребінку старий на базарі купив…
— Лягайте, кумасю…
І так хороше… Лежиш собі на лаві, в куми на колінах… А влітку в садку під вишнею, на рядні… А кума почеше новою гребінкою, волоссячко до волоссячка покладе… Лежиш собі, дрімаєш, а на голові тільки — трррісь! трррісь!
І так же ж любо, так же ж спокійно! Волосся довге, викохане…
Як чоловік коли прийде, зіб'є очіпок, ухопить — так є за віщо й ухопитися…
Жилось, одне слово, як у карти гралось… І літ старих доходилось…
Бабами робилися, онуків колихали та старенькому на неділю сорочку прали…
Порядкувала вже або донька, або невістка…
7,27
А старий було прийде, подивиться:
— Де ж твоє, старенька, волосся шовкове? Ні за віщо вже й ухопитися…
— Е, старий, не ті літа! Підтопталися ми з тобою!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 1. Усмішки, фейлетони, гуморески 1919-1925 » автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДУЖЕ ВАЖЛИВІ СПРАВИ І як їх ВИРІШИТИ“ на сторінці 31. Приємного читання.