Розділ «ПОЕЗІЇ»

не властива ж бо йому;

тож Богемію саму

він створив з добром укупі.

Мов закляклі краплі світла,

там пшениця поміж гір

і сади, де з давніх пір

од плодів аж гнуться віти.

Бог хати дав; дав кошари;

з пишним станом дівку дав —

аж пашить здоров’ям, звісно.

Парубків створив для пари:

в кулаці жорсткім — удар,

а у серці — рідна пісня.

Уночі

Над Прагою удалині

вже ночі велетенський келих;

рятує сонячний метелик

красу в холоднім бур’яні.

І місяць скалиться згори,

і срібло сипле, гном лукавий,