Розділ «Зрада ZRADA made in Ukraine»

- Хто вам дозволяв сюди приходити? У нас епідемія, навіть передачі заборонені! У вас є талон? Покажіть його мені!

- Якщо я куплю і знову повернуся до вас, ви мене прий мете?

- Що вам треба? - послабила напругу лікарка.

- Я щодо Вероніки Стебелько, яка померла в ніч на минулий понеділок…

- Хто ви їй?

- Я її чоловік.

- Чоловік? І де ж ви були раніше? Де ви були, коли в неї була температура сорок і марення? Чогось я вас не бачила біля ліжка дружини! Я вас питаю, чому ви прийшли тільки зараз? Де ви були раніше?

- А де ВИ були, коли вона помирала? Старих людей виводять із того стану, з якого не вивели її!

- Дозвольте вас спитати, яка у вас освіта?

- Вища, не хвилюййтеся!

- Вища медична?

- Ні, не медична.

- Ото й воно! То звідки ви знаєте, кого з якого стану можна вивести, а кого не можна? Якщо я почну з розумним виглядом говорити щось за вашею спеціальністю, то що ви мені на те скажете? А ви мені краще скажіть, де ви були, коли треба було купувати ліки?

- Наскільки мені відомо, всі ліки були для Вероніки придбані. Скажіть конкретно, чого тоді не купили, що могло б її врятувати? А ще скажіть, де баба Зося, яка працювала у вас у вечір напередодні загибелі Вероніки?

Згадка про бабу Зосю, певне, дуже розсердила Ольгу Павлівну - Дмитро не відводив очей від обличчя лікарки, розмовляючи з нею.

- До чого тут баба Зося? І навіщо вона вам?

- А чого ви не хочете сказати, де зараз та жінка?

Ольга Павлівна зітхнула і вирішила поміняти тактику.

- Я перепрошую, як ваше ім’я і по батькові?

- Дмитро Миколайович.