Розділ «Зрада ZRADA made in Ukraine»

- Молодці! Розібралися в ситуації! А діда кинули?

- Як це - кинули?

- Ну… залишили на вулиці?

- Ні, діда вони забрали з собою, але невдовзі він помер.

- Відірваний від рідного Подолу, від милого серцю середовища. Це й призвело до передчасної кончини…

Вже вдруге він чує сьогодні цей протокольно мелодра матичний штамп. І взагалі, він саме думав про дім Раєвського на Подолі, коли прийшла Катерина і розповіла про загадко вих мешканців, які мали там свій жалюгідний притулок. До з’яви двох нахабних паній, котрим мало було «бетонки» на околиці. Котрим захотілося в центр міста - за чийсь рахунок.

- Тобто, Дмитре, твоя дружина стала власницею нерухо мості в Києві?

- Саме так. - І потім загинула, як тобі здається, не своєю смертю?

- Так.

- Ну то ти можеш бути певним! Це тобі НЕ здається, а так воно і є! За нерухомість люди підуть на будь який гріх! І на зраду, і на вбивство!

- Тобто ти вважаєш, Вероніка знайшла передчасну смерть - він мало не сказав «кончину» - через те, що заволо діла квартирою, на яку мали право ще й інші люди…

- Може, вони й не мали ніякого права, але, як то кажуть, претендували. Вони собі там пили гуляли і горя не знали…

- Горе вони, мабуть, знали…

- Але було де випити, а тоді вже й горе не біда… І тут з’явилася якась зрадниця…

- Зрадниця?

- Так. Адже Вероніка в якомусь розумінні зрадила свою рідню, своє походження, батька й матір… - Її мати давно померла.

- А ти ж, мабуть, її й на похорон не пустив!

- А що їй було там робити?!

- Ну от! Кримінальних злочинців влада відпускає під чесне слово на похорон матері - це святе. А що таке зрада?

Зрада - це недотримання сакруму, чинного в певному соціу мі. З погляду свого походження Вероніка вчинила зраду.