і тліном плоть, ріка — це водночас
життів, твого й мого, минущий образ,
що поступово витікають з нас.
Бундючність зводить монумент дарма,
бо це, як вітер: є — і вже нема,
для вічного Творця століття ціле —
лиш мить, яка минулася притьма.
Спів золотого солов'я звучить
лиш раз єдиний серед верховіть
на схилі ночі, а жадібні зорі
свій скарб не полишають ні на мить.
Ти пишеш вірш, а місяць-молодик
до нього лине, як над ранок звик
до твого саду линути, та в ньому
тебе уже не знайде він повік.
Взірцем для тебе зробиться сповна
нехай криниця: хоч непоказна,
та нечисленні образи одвічні
у присмерку відсвічує вона.
І місяць перса, й надвечір'я ці,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані поезії» автора Борхес Хорхе Луїс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Зі збірки «Хвала тіні» (1969)“ на сторінці 4. Приємного читання.