Розділ «Зі збірки «Знемога» (1920)»

Риболовля

Ген, у життя на краєчку,

розсілися рибарі;

весь їхній час тут минає,

вони — о всякій порі.

Штовхаючись, поспішають

посісти свої місця

і вірять, що риба клюне,

бо добра примана ця.

Вгорі, на чистому небі,

тихенько, нема біди;

внизу рибарі з гачками

всі ходять сюди-туди.

Рибарю, не переймайся,

закинь гачок на плече,

бо смерть, можеш бути певен,

від тебе й так не втече.

Літанія мертвій землі

Ґабріелі Містраль

День такий настане, коли людська раса