— Це мій син!!! — кричить Юля.
— Це мій син!! — кричить батько.
— Це наш онук!! — кричать бабуся з дідусем.
— Це мій найкращий учень! — кричить Ганна Павлівна.
— Гордість школи! — кричить директор.
— Це мій друг! — кричить Пашка.
Мене закидають квітами.
Я дивлюся на мовчазну Айрес. Її губи нечутно ворушаться. Але в очах усе можна прочитати: вона в захваті!
Я кланяюся. Мене виносять з арени на руках. Живий і здоровий бик мирно жує сіно в своїй загорожі.
— Агов, хлопче! — почув я голос фермера, і прийшов до тями. Це ж я, як зазвичай, марив.
Мене охопило шалене бажання негайно перелізти через паркан і випробувати себе наяву. Як це зробив той сміливий іспанський парубок.
— А тепер біжи додому, — сказав Василь Петрович, підводячись з трави. — Ти турбуєш тварину. Бачиш, як він дивиться? Певно, відчуває в тобі суперника. Вони розумні…
Чорний справді все ще стояв під парканом, ніби чув і розумів нашу розмову. Я теж підвівся, подякував фермерові за цікаву розповідь. І пішов геть.
Але я вже точно знав, що маю зробити! Негайно і неодмінно!
Я озирнувся і кинув останній погляд на Чорного. Він уважно дивився мені вслід…
Корида в місячному сяйві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Арсен» автора Роздобудько Ірен на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Деякі навички зі «школи тавромахії»“ на сторінці 5. Приємного читання.